1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer

Косівський інститут прикладного та декоративного мистецтва

Л ь в і в с ь к о ї   н а ц і о н а л ь н о ї   а к а д е м і ї   м и с т е ц т в

ОЗЕРНИЙ МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ

Народився 28.05.1938 року  – відомий скульптор і маляр, лауреат Державної премії ім. Т.Шевченка. У 1965 році закінчив Косівське училище прикладного мистецтва, відділ художньої кераміки; після закінчення працював викладачем. З 1969 до 1973 року – головний художник Косівського художньо-виробничого комбінату Художнього фонду України. З 1973 року живе і працює в м.Миколаєві, де займав посаду головного художника Миколаівського художньо-виробничого комбінату, працював у Миколаївській обласній організації Національної спілки художників України.

Автор численних декоративних композицій, панно, рельєфів, скульптур, які прикрашають Миколаївську міську бібліотеку ім.М.Кропивницького, Миколаївський академічний театр драми та муз комедії. У 1981 році за створення першого в Україні Музею суднобудування та флоту в м.Миколаєві  Михайлові Озерному була присуджена Державна премія ім.Т.Шевченка.

Роботи художника знаходяться у багатьох музеях та приватних збірках в Україні та поза її межами. Учасник численних Всеукраїнських та міжнародних виставок,де представляв живописні роботи на мариністичну тематику.

Член Національної спілки художників України (1987 рік), Заслужений діяч мистецтв України (2008 рік).

КОМПАНІЙЧЕНКО ТАРАС ВІКТОРОВИЧ

Народився 14.11.1969 року - мистецтвознавець, кобзар, бандурист, лірник, керівник ансамблю «Хорея Козацька», заслужений артист України.

У 1986 році після закінчення Киїіської школи №200 вступив до Косівського технікуму народних художніх промислів на відділення художньої шкіри(випуск 1990 року, дипломна робота – шкіряна оправа до «Кобзаря» Т.Г.Шевченка, зберігається у музеї  навчального закладу).

Як музикант і лідер гурту виконує та реконструює традиційний кобзарсько-лірницький репертуар – думи, запорозькі пісні, козацькі псалми, духовну та світську лірику. Бере участь у фестивалях «Країна мрій», «Трипільське коло», неодноразово виступав на Майдані у Києві під час революційних подій 2013-2014 року.

У 2008 році за вагомий особистий внесок у розвиток української культури, популяризацію кобзарства, значні творчі здобутки Тарасові Компанійченку присвоєно почесне звання «Заслужений артист України».

СТАНКЕВИЧ МИХАЙЛО ЄВСТАХІЄВИЧ

 


Народився 1.08.1948 року – український мистецтвознавець і педагог. У 1968 році закінчив Косівське училище прикладного мистецтва, відділ художньої кераміки( викладачі Колос Г.М., Соломченко О.Г.). З 1973 до 1978 року навчався у Київському державному художньому інституті ( тепер НАОМА) на факультеті теорії та історії мистецтва. З 1980 року працював науковим співробітником у Львівському музеї етнографії та художнього промислу. З 1991 до 2008 року – заввідділом народного мистецтва в Інституті народознавства НАН України. З 2008 року і до цього часу очолює кафедру дизайну і теорії мистецтв, а також Спеціалізовану вчену раду із захисту кандидатських дисертацій у Прикарпатському національному університеті  ім..В.Стефаника. Опублікував понад 200 дослідницьких і науково-пошукових праць, зокрема «Українське художнє деревообробництво ХVІ-ХХ століть», «Українська хрестологія» та ін. Співавтор підручника «Декоративно -прикладне мистецтво» (1992).

Член Національної спілки художників України(1988), голова Спілки критиків та істориків мистецтва. Доктор мистецтвознавства(1995), професор (2000), член-кореспондент НАМУ (2002).


 

МЕЛЬНИЧУК ІГОР ЮЛІАНОВИЧ


Народився 17.05.1969 року – художник і педагог. У 1985-90 роках навчався у Косівському технікумі народних художніх промислів на відділені художньої обробки дерева( викладач рисунку і живопису – Гуменюк В.П.). З 1991 до 1996 року – студент Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури в Києві, опановував мистецтво пейзажного живопису у творчій майстерні професора В.І.Забашти. Проживає у м.Києві, працює в НАОМА,викладач, доцент кафедри  живопису і композиції.

Член Національної спілки художників України (2000 рік); у 2007 році отримав почесне звання «Заслужений художник України». Лауреат премій ім.В.Зарецького (1999 рік), ім.М.Дерегуса (1998 рік), нагороджений почесними дипломами всеукраїнських та міжнародних виставок. Учасник та організатор щорічних студентських пленерів у Карпатах,майстер пейзажного живопису.


 

ГУРМАК ВАСИЛЬ МИКОЛАЙОВИЧ

Народився 5.01.1950 р. – український скульптор і педагог. З 1966 до 1970 року навчався у Косівському технікум народних художніх промислів, продовжив навчання у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва на факультеті  проектування меблів та інтер’єру. У  1977-89 роках – викладач Львівського поліграфічного інституту ім. І.Федорова, а з 1989року – професор кафедри монументально-декоративної скульптури Львівської національної академії мистецтв.

24 серпня 2011 року  у 20-ту річницю проголошення Незалежності України Василю Гурмаку присвоєно почесне звання «Заслужений діяч мистецтв України». Учасник численних міжнародних виставок та симпозіумів; його роботи зберігаються в музеях та приватних колекціях США,Франції, Бельгії, Італії,Польщі, Болгарії, Туреччини.

Головні твори Василя Гурмака:

  Камерна скульптура «Народний епос» (бронза, м.Габрово,Болгарія,1986);

 Пам'ятник  Т.Шевченку (м.Надвірна,1994);

 Пам'ятник  І.Франкові(м.Коломия),

 Пам'ятник Мар'яну Панчишину ( м.Львів, 2000);

 Пам’ятник  Івану Виговському (Манявський скит)

  Медаль «Папа Іван Павло ІІ» (м.Рим, Італія,2001)

На сайті 49 гостей та відсутні користувачі